Родичі – найближчі для нас люди. Навчіться сприймати їх такими, які вони є. Намагайтеся бути вдячними їм не лише за те, що вони нас люблять, але і за те, що вони є поруч. Незважаючи ні на що, любіть їх, підтримуйте та довіряйте їм.
Маленькою дівчинкою Майя мріяла якнайшвидше подорослішати, вдало вийти заміж, народити дитину та зробити кар’єру. Вона була впевнена, що досягнувши всього цього, знайде справжнє жіноче щастя. Тому ледве відсвяткувавши своє п’ятнадцятиріччя, дівчина одразу помчала з рідного села до Києва – навчатись.
Розплата за безтурботність
Опинившись без батьківського нагляду, Майя вирішила не втрачати можливості всіляко продемонструвати власну незалежність і самостійність: в її житті з’явилися дискотеки до ранку, випивка, нові, часто сумнівні, друзі. Майї подобалось доросле життя, і вона ні в чому собі не відмовляла. Про те, що її наївність може призвести до гірких наслідків, дівчина не замислювалася, доки не трапилось непоправне.
Одного разу малознайомий хлопець, з яким Майя опинилась в одній компанії, запропонував підвезти дівчину до подруги. Але по дорозі раптово повернув у ліс.
— Він почав силою мене роздягати. Це трапилось у лісі, ніхто не міг мені допомогти. Тоді всередині мене все обірвалось. Мені було настільки боляче, настільки страшно! – Й понині здригаючись, згадує Майя. – Я не розуміла, як мені після цього жити далі.
Ґвалтівник залишився безкарним. Майя не стала писати заяву в міліцію, побоявшись розголосу, і лише глибоко в душі затамувала образу та біль.
Перше кохання
Зустріч з майбутнім чоловіком була простою і водночас дуже милою. Хлопець побачив у натовпі яскраву жовту куртку Майї, зустрілись поглядом, познайомились.
— Я тоді була в такій кумедній шапочці з китичкою, – усміхається Майя своїм спогадам. – Такою він мене і полюбив.
З’ясувалося, що хлопець та дівчина живуть через дорогу одне від одного. Почали зустрічатися. Віктор дуже ніжно й зворушливо залицявся до дівчини: дзвонив вечорами, щоб побажати добраніч і вмикав її улюблену музику. А ще міг прийти в гості і попрати вручну її речі, поки Майя скніла над курсовою. Вітя все робив настільки безкорисливо, що Майя не встояла і вони одружились. Незабаром у молодят народилася донечка.
Ось так дитячі мрії Майї поступово здійснювалися: в неї був коханий і люблячий чоловік, підростала розумниця-донька і кар’єра стрімко йшла вгору. Майя влаштувалась працювати бухгалтером у велику перспективну компанію.
Неусвідомлена помста
В якийсь момент прибутки Майї стали значно перевищувати зарплатню чоловіка, і в родині несподівано почалися проблеми. Майя все частіше й частіше дозволяла собі розслабитися після важкого робочого дня і поверталася додому пізно, не завжди тверезою. Переживши колись приниження з боку чужого чоловіка, вона тепер всіляко намагалася відігратися на власному. Варто було тому зробити зауваження дружині, як він тут же отримував зверхнє: "Я заробляю більше, ніж ти і можу собі дозволити жити так, як хочу! Я що, і розслабитися не можу?"
Зупинити жінку не могли навіть сльози доньки, яка все частіше ставала свідком батьківських сварок.
— Чоловік просив мене кинути пити, зупинитися, – розповідає Майя. – Але я його не чула.
Про те, що кохання і терпіння чоловіка не безмежні, Майя навіть не замислювалась: їй здавалося, що Віктор буде все життя дивитися на неї закоханими очима і терпіти будь-які її витівки.
Не пара
Але реальність виявилася зовсім іншою. Друга вагітність Майї стала причиною для нових сварок у сім'ї. Чоловік не хотів цієї дитини.
— І я зрозуміла, що між нами більше немає колишніх почуттів, – сумно констатує Майя. – Віднині кожен з нас міг дозволити собі повертатися додому, коли захочеться, і поводитися, як захочеться. І за всім цим спостерігала наша дитина.
Яна стала свідком не лише батьківських сварок, але і родинних бійок. Дівчинка намагалася по-своєму помирити близьких людей, але змінити ситуацію було не в її силах. Останньою краплею стала хвороба Майї. Опинившись в лікарні з підозрою на менінгіт, вона сподівалася, що такий уважний і турботливий колись чоловік відвідає її, але він навіть не приїхав на виписку. Майя тоді вся знервувалася. На дзвінки він не відповідав, з спільними знайомими не спілкувався, Майя вже не знала, що й думати. А коли приїхала додому, то побачила п’яного чоловіка, що безтурботно спав на дивані. І стало гірко від думок, що Майя, яку він колись так кохав, тепер була йому байдужа.
Стіна, яка утворилася між ними, ставала все міцнішою. У Майї опускалися руки. Вона не могла змиритися з тим, що чоловік, який не так давно засипав її квітами, став таким чужим і байдужим. Життя йшло шкереберть. Ну і що, що вона трохи схибила в житті? Не може ж він просто так взяти і відвернутися від неї! Всі вони ось такі! Приниження, пережите в юності, проросло отруйним зіллям, а такі зміни у ставленні близької людини здавалися катастрофічними. Не усвідомлюючи до кінця, що вона робить, Майя вилізла на підвіконня. Поглянула вниз з висоти четвертого поверху. Озирнулася. У цей момент до кімнати увійшов свекор, тим самим запобігши трагедії. Але вже через кілька хвилин Майя пошкодувала, що проявила легкодухість.
— Я розуміла, що між нами вже немає великого кохання, але коли чоловік зізнався, що у нього є інша, мені здалося, що життя зупинилося, – очі Майї наповнюються слізьми. – Я завжди була впевнена в його почуттях і ніколи не думала, що коли-небудь він мене покине.
Повернути будь-що
З цього часу Майя з Віктором ніби обмінялися ролями: Майя ладна була на все, аби повернути втрачені почуття, а чоловік будь-що намагався уникнути спілкування з нею.
— Я розуміла, що принижуюся перед чоловіком, але мені було все одно. Будь-якою ціною я просила у нього вибачення, на коліна падала перед ним, але він не реагував, – згадує Майя той нелегкий період в житті.
— Батько просто пішов від нас, і більше про нього я не чула, – долучається до розмови Яна. – Я намагалася підтримати маму, але у мене не виходило ні зігріти, ні втішити її. У нас обох був пригнічений стан.
Майя могла цілодобово лежати на дивані і дивитися в стелю, деколи замислюючись про те, через що випало на її долю таке випробування. Часом хотілося виговоритися, і Майя зустрічалася з подругами: у всіх були схожі долі та історії. Жінки легко розуміли одна одну. Але все це було не те: Майя не хотіла до кінця життя плекати в душі своє горе.
Відверта розмова
Тож коли одна з подруг якось завела розмову про Бога, Майя прислухалася, бо в глибині душі вона давно прагнула змін.
— Перш за все, я почала каятися перед Богом. Говорила: "Господи, пробач мені за цей гріх, пробач за той". Я стала називати речі своїми іменами, і коли я почала говорити відверто з собою, весь світ став простим і зрозумілим. Коли я повірила, що у мене є надія на Бога, все змінилося.
Поступово Майя зрозуміла, що навколо є інше життя, і що все, до чого вона так прагнула з самого дитинства, має базуватися на любові, доброті, повазі, а не просто бути самоціллю. Майя усвідомила, що помилялася у ставленні до чоловіка, що саме через її амбіції та впертість страждала донька.
Назустріч щастю
Майя знайшла в собі сили, аби попросити пробачення у свого чоловіка за те, що була йому не дуже хорошою дружиною, що зраджувала його і змушувала страждати. І одного разу відчула, що може відпустити Віктора, побажавши йому щастя з іншою. І тоді Майя відчула, як в її душі замість затамованої образи відродилася надія, що вона зможе знову покохати і бути коханою.
— Я просила у Господа, якщо Він може, – дати мені можливість ще раз вийти заміж, я просила благословення, – говорить Майя.
Бог завжди милосердний. Зі своїм другим чоловіком Майя не просто одружилася, але пішла до церкви, аби взяти обітницю перед Богом.
— З першим чоловіком я жила без Бога в душі, і все закінчилось сльозами, –жалкує Майя. – Але мій другий чоловік прийшов в моє життя від Бога. Я впевнена в цій людині. Тепер я знаю, у Бога для всіх є своя дорога, Він всім дає надію. І якщо вам зараз дуже важко, зверніться до Господа.
Життя Майї змінилося за законами Біблії: замість попелу воздасться прикраса, замість плачу – єлей радості, замість смутного духу – славний одяг. Боже світло, яке відчула Майя у своїй душі, навчило її цінувати свою родину понад усе, дало відчуття, що саме любляча, сильна у вірі та прекрасна духом родина є тим незламним прихистком, до якого можна звернутися за будь-яких негараздів, і тільки в любові можна повною мірою відчути радість життя.
ЦІНУЙТЕ БЛИЗЬКИХ, як Майя Візауліна
Родичі – найближчі для нас люди. Навчіться сприймати їх такими, які вони є. Намагайтеся бути вдячними їм не лише за те, що вони нас люблять, але і за те, що вони є поруч. Незважаючи ні на що, любіть їх, підтримуйте та довіряйте їм.
